Мої підходи до автоматизації проектів

Останні 2.5 роки я 90% часу працюю над проектами сам. Але мова піде не про прочини чи стратегію. Мова про 3 підходи, які дозволяють працювати над кількома нішевими проектами і ростити їх паралельно. Вони допомагають оцінити, а потім підтримувати починання, адже дуже легко пропустити щось важливе, коли займаєшся новими експериментами.

Традиційно компанії ростуть за рахунок найму працівників та делегування обов’язків на них. Моє завдання — максимально усунути людський фактор. У першу чергу — мій.

Підходи

1. Автоматизація за замовчуванням.

Я не запускаю проекти, які на певній стадії не можуть бути автоматизовані на 90% як продукт для кінцевого користувача. Фактично, я хочу прибрати все, окрім спілкування з людьми заради адаптації до ринку, що міняється та підтримки (хоча й тут буде часткова автоматизація). Це дозволяє, наприклад, поставити проект на автопілот на тиждень, поки я тестую гіпотези по іншому.

2. Рутина.

Для кожного проекту потрібна щоденна (чи раз на 2 дні) рутина. Такий собі «чекліст здоров‘я», на проходження якого я витрачаю 10 хвилин. Сам чекліст лежить у Трело, це повторювана карточка.

Зазвичай, те що не працює люди ставлять «на паузу». Платять за сервери і раз на тиждень згадують, що варто би прийняти рішення по проекту, але рука не піднімається закрити його. Я не хочу тягнути на собі зомбі-проекти, тож рутина тримає в тонусі й допомагає поліпшувати продукт.

3. Метрики та критичні помилки.

Ключові метрики щодня отримую в Телеграм бота, щоб не грузнути у системі аналітики, та й узагалі не відкривати її частіше, ніж раз на місяць. Усі критичні помилки, які паралізують роботу сервісів (упав сервер, зовнішнє API не відповідає і тд.), теж надходять в чатбот.

Із задоволенням послухаю альтернативні думки. Пишіть напряму в ТГ https://t.me/opryshok.

Консультації для стартапів

Рік тому я почав допомагати Благодійному фонду Старенькі донейтами і руками — ходив з волонтерами провідувати самотніх пенсіонерів. Донейти у пріоритеті, адже потрібно купувати продуктові набори, влаштовувати події для літніх людей та покривати адмінвитрати.

Я хочу допомогти організації, тож із задоволенням проведу платні консультацій по 1 годині протягом цього місяця, щоб передати гроші у фонд.

Вартість консультації — 700 грн. Цей внесок забезпечить одну літню людину продуктами на місяць.

У мене 6 років досвіду роботи у акселераторі та фонді та 4 роки досвіду створення й продажу власних проектів. Допоможу знайти відповіді на питання з категорій: пошук та валідація проблем, створення продуктів без програмування, залучення перших користувачів без бюджету, бізнес-моделі та фандрайзінг.

Якщо ви працюєте над стартапом на ранніх стадіях і хочете розібратися з проблемами пишіть мені у месенджер https://www.messenger.com/t/opryshok чи телеграм https://t.me/opryshok, домовимося про час.

Дякую.

Я продав Воркселератор

Новий власник Воркселератора — азійський підприємець. У сервісі продовжуватиме працювати менеджер підтримки, який опікується клієнтами з 2017. У планах: найм ще однієї людини та додаткові інвестиції на розвиток.

Я зробив Воркселератор у 2015, щоб шукати портфельним компаніям GrowthUP стажерів та перших працівників на нетехнічні позиції. З того часу ми допомагали цілій плеяді українських стартапів та компаніям з креативних індустрій.

Це не перший сервіс, який я продав, але перший локальний проект, проданий закордонному покупцю.

Дякую всім, хто долучався на різних стадіях, щоб допомогти!