Головна проблема українських брендів одягу

Три роки тому в мене був сайд-проджект: шили хіпстерський одяг (світшоти, чіноси, жилетки, майки). Тоді мені здавалося, що головна проблема українських брендів одягу (з точки зору покупця), це мінливість

Головна проблема українських брендів одягу

Три роки тому в мене був сайд-проджект: шили хіпстерський одяг (світшоти, чіноси, жилетки, майки). Тоді мені здавалося, що головна проблема українських брендів одягу (з точки зору покупця), це мінливість. Здавалося, що всі навколо продають футболки під власним ім’ям. Рідше — світшоти. Більше того, «бренди» рідко відшивали одяг самі. Зазвичай, наносили прінти. Одним словом, одноденки, бо на футболках усе закінчувалося: маржа маленька, продавати не вміють, якість посередня.

Восени я знову зіткнувся з цим ринком й ідентифікував корінь зла для тих, хто довів свою життєздатність. Вони не вміють планувати.

Як тільки починає холоднішати у мене з’являється завдання — купити куртку. Приходжу в найближчий шоу-рум, а там порожньо. Ввечері відкриваю браузер, ходжу по сайтах виробників, а там порожньо. Через тиждень чергове похолодання, але на сайтах і у шоу-румах порожньо. Дзвоню до брендів і чую: «Ой, а ми ще шиємо. Орієнтовна дата відвантаження — 1-30 листопада» (у кожного своя), чи «На наступному тижні відправимо» (і місяць не відправляють). Тож я йду в магазин будь-якого закордонного бренду і купляю куртку. Бо не сидітиму в квартирі з вересня по грудень, в очікуванні.

P.S. З літніми шмотками те саме: майки / шорти відвантажують у серпні.

Залишити відповідь