opryshok
Вирішив писати окремі враження по семінарах GrowthUp. Детально писати нема сенсу, всеодно не передам і частини інформації, тим більше атмосфери.
З перших слів, напевно, видно, що мені сподобалося. Відмічу два моменти: Continue reading “Спостереження в інкубаторі”
Ти взагалі про що зібрався писати?
Якщо ви читаєте це, то сенс заперечувати свою причетність до блогосфери автоматично втрачається. Натомість постає інше запитання: в якій формі ви взаємодієте? Це один з ключових факторів. Він показує вашу позицію. Якщо глобально, то всі учасники життя блогосфери діляться на тих, хто продукує контент (блогери) та тих, хто його споживає і коментує (аудиторія). Традиційно, слово “блогер” напряму асоціюється з “людиною, яка пише”. Та поява різноманітних мультимедійних пристроїв призвела до трансформацї традиційних уявлень. Так, спочатку з’явилися “фотоблогери”, далі “аудіоблогери” (подкастери) і на кінець “відеоблогери” (відеокастери). Я багато читав про всіх, окрім останніх. Тож далі мова про них. Continue reading “#Kyivcast: погляд на процес із середини”
У кемпів від українського Microsoft є один суттєвий недолік – вони закінчуються. Все інше на висоті: інформативність, організація, “смачні кулуари”… І це ще раз підтвердив #mscampua 4, який відбувся у понеділок, 18 квітня в офісі Microsoft Ukraine на Жилянській 75. Думаю не всі охочі змогли прийти, бо кемп стартував о 19.00. Та це не вина організаторів, адже кінець квітня забарвлений Великоднем, що примушує підлаштовуватися під нові часові рамки. Continue reading “#mscampua 4: вечір, хмари, піца…”
Почати хочеться саме із цього твіту від @alecnmk.
Звісно, можна наполягати, що нічого особливого у Роджері нема, мовляв, чим він відрізняється від будь-якого іншого американського юриста. Та я дозволю собі не погодитися. Бо як сказав сам пан Ройс, відповідаючи на питання про венчурних капіталістів: “Уявити тільки, я щодня з ними стикаюся, коли йду на роботу вулицею, що коштує мільярди доларів” (він мав на увазі Sant Hill Road). Його робота у Силіконовій долині вносить у інформацію особливий відтінок. Continue reading “Враження: Роджер Ройс про створення бізнесу в Америці”
Інформація. Знаєте що подарував нам Масачусетський технологічний університет? От і я не знав до сьогоднішнього дня. Доки не приїхали дівчата з російського ГУ-ВШЭ (Державний університет – Вища школа економіки) і не показали. Так от, дівчата привезли з собою гру “Залізний підприємець”. Вона є своєрідним підприємницьким конкурсом, але дуже-дуже міні. Командам дають 1 годину часу для розробки ідеї стартапу виходячи із заданих умов. На всю гру витрачається, в середньому, 2-3 години. Continue reading “Враження: гра “Залізний підприємець””
Вступне. Зосередитися не вдалося на самому форумі, то й тут не вийде. Я більше фотав ніж слухав, більше бігав ніж сидів. Як згодом виявилося, все текло звичним руслом, бо це той випадок, коли учасники приходять заради тусовки і нетворкінгу. Я прийшов ще о 8 щоб допомогти з розгортанням штабу GrowthUp. Як виявилося наших відвідувачів розважатимуть чарівні дівчатка у купальниках. Також буде проведено розіграш запрошень на семінари в інкубатор і “Вина Гулієвих”. Як показав підсумок, охочиш набралося більш ніж достатньо. Continue reading “Враження: #iforum 2011”
І тільки цього разу у мене не буде багато матеріалу. Фотік я не брав, а оскільки допомагав організаторам – так, то я роздавав сині кульки для голосування – то й не чув панель повністю, та й сам краштест спостерігав із задніх рядів. Але, тим паче, сказати є що.
З усіх фоток, що тут наведені, лише дві мої. На інші я поставив ніки тих, хто кидав їх у стрічку по хештегу (ну, ви знаєте по якому хештегу). Continue reading “Startup Crash Test #20: КПІ-шний”
Знаєте, я дуже вразливий. Вразливий до того, що доводиться бачити. І друкуючи свої враження я ніколи не намагаюся бути об”єктивним. “Врешті, це твій блог, пиши що хочеш, аби воно тобі подобалося і було щирим”, – скажете ви. Або, як сказав сьогодні Дмитрієв: “Щоб ковбасило”. Зазвичай у вступному слові до репорту я пишу щось, аби окреслити своє загальне враження. Так от, Дмитрієв, зі своїм потужним запалом, вартий саме цієї частини матеріалу. Якщо вам коли-небудь буде потрібен живий приклад трушного блогера – знайдіть Олексія і послухайте його хвилини зо дві – кращого мотиватора для блогосфери я не бачив. Continue reading “Репорт з #mscampua нумер 3”
Проснувся сьогодні з відчуттям, що все втрачено. Отож, сниться мені цей же день (тобто, 3 березня), на годиннику без чотирьох хвилин 17.00, ніби ні в чому не було я продовжую ширяти просторами “великого Інтернету” (пам’ятаєте цей термін?). В одну прекрасну мить на мене зходить потужне усвідомлення (власне, з ним я й прокинувся) – ВСЕ ВТРАЧЕНО, провтикав. Далі я розумію, що даремно писав учорашній анонс про презентацію стартапу, мало того, наступна мить наділяє мене ще одним “все втрачено” – я забув про іншу важливу зустріч. Отож, дві зустрічі пропущено, причому заплановані вони були на один і той же час. З цим я й прокинувся. Але на годиннику була 8 ранку, тому одразу зателефонував і переніс те, що залежало від мене. Жахливий сон, та він застрахував від конкретного фейлу. Колись напишу про подібні ситуації зі снів і з реальності. А зараз про презентацію. Continue reading “Презентація: Minution – аукціон другої ціни”