Влітку 2014 та 2015 років я орнанізував походи у Карпати для друзів із соціальних мереж (24 та 14 осіб відповідно). Збираюся зробити це й у 2016.
Після виходу фільму Еверест (2015) отримав 5 запитань у приват про зимовий похід.
Відповідь лаконічна — його не буде. 5 простих причин чому:
1. Я не переношу холод. З цим можна впоратися, але…
2. Небезпека зимових гір. Додатковий десяток ситуацій, що можуть статися взимку. Рятувальники добиратимуться довше.
3. Відсутність спеціальної підготовки у членів групи. Це некритично для літнього походу. Я ходив зі школярами та дорослими, які йшли вперше. Якщо прихованих хвороб немає, то проблеми зі здоров’ям виникають рідко.
4. Людська халатність. У 80% випадків люди переоцінюють себе, власні вміння та витривалість. Наприклад, у складі групи, де я був замикаючим, у 2010 році, чоловік не взяв спальник, бо: “у мене малий наплічник, а влітку не холодно — якось переночую 3 ночі”. Звісно, група про це дізналася перед першою ночівлею.
5. Інстинкт самозбереження. Добре, що у “Евересті” не приховали найстрашніше — люди легко кидають інших (часто — друзів) у біді. Ще легше, коли вони виснажені до краю. Ще легше, коли свідомість затуманена. Я інструктую групу перед виходом, люди приймають умови і це знімає з мене частину відповідальності. Та я не готовий кидати когось замерзати, коли від цього залежатиме життя інших.
Підготовка до #карпатидлядрузів 2016 почнеться у квітні.