Півмарафон: від першої пробіжки до фінішу на змаганнях

Замість передмов

Почну, мабуть, з того, як я прийшов у біг — один з видів спорту на витривалість. Якщо говорити про фізичні вправи в цілому, то на постійній основі (від 3 разів на тиждень) вони присутні у моєму житті останні 9 років. Здебільшого, це воркаути на спортмайданчиках, розбавлені відвідуванням спортзалу в холодні пори року. Біг був, але використовувався не як основна активність, а як розминка (5-10 хв) перед підходами до знарядь. Час від часу я змінював програми, щоб не звикати до одотипних занять. Займався з єдиною метою — тримати себе у задовільній фізичній формі. Та в один із вечорів на спортмайданчику я зрозумів, що цього замало і почав думати над зміною фокусу. Десь на той же період (початок червня 2013) припало лікування алергії, що передбачало перегляд раціону харчування і протиалергічну дієту тривалістю 1 місяць. Через два місяці все налагодилося, я схуднув на 8 кг, адаптувався під нові харчові звички і знову повернувся до питання зміни спортивного фокусу. Хотілося результатів, а не лише доброго самопочуття. Десь у той же час стрічки соціальних мереж почали майоріти репостами із Runkeeper, Strava та інших спортивних сервісів. Люди намотували кола, відпрацьовували інтервальні тренування, писали про свої плани виступів на змаганнях. Тобто, хворіли бігом. І я вирішив, що це і є одним з тих проявів мейнстріму, який справді впливає на чиїсь життя. І вплине на моє.

Наслідки дієти :)

Підготовка

Я люблю теоретичну основу під усім. Тож, пошукав у інтернетах інформацію про цінні, для початківця, книги. Першою трапилася “Бігай швидко і без травм” Гордона Пірі, конспект якої я вже публікував. З неї вдалося винести кілька надзвичайно важливих речей про техніку, підготовку та філософію бігу. Я не виходив на доріжку поки читав, щоб мати всю інформацію. Окрім того, дуже не хотів травміватися. У результаті почав одразу з середньої\передньої частини стопи чим, я впевнений в цьому, завдячую ось уже 4 місяцям бігу без травм. Крім цього наголошу ще й на великій кількості чудових ранків, які у мене з’явилися. Я бачив місто, до того як воно прокинеться, людей, що розминаються перед пробіжкою, літні дощі та осінні тумани. І ще купу всього, частково збереженого в моєму інстаграмі http://instagram.com/opryshok.

2013-09-29_1380457186
1 година і 30 хв бігу київськими вулицями

Тренування 

7 липня я пробіг свої перші 2,5 км, досліджуючи бігові маршрути району, слідкуючи за показниками через Runkeeper (ось, власне, мій акаунт – http://runkeeper.com/user/opryshok), та випробовуючи нове бігове взуття. Через кілька пробіжок, пам’ятаючи про систематичність, підписався на один із тренувальних планів і почалося. Тренування тривали рівно 16 тижнів і, що особливо приємно, закінчилися якраз на головному старті мого спортивного сезону — Київському півмарафоні, котрий відбувся 20 жовтня 2013 року. За час тренувань я набігав близько 420 км, випробував на собі різнопланові інтервальні тренування та погодні умови. А під час прочитання “Природнього бігу” Дені Ебшира навіть знімав свій біг на відео, щоб потім проаналізувати помилки у сповільненому відтворенні.

Фрагмент із відеозапису мого бігу
Фрагмент із відеозапису мого бігу для аналізу
Після одного з тренувальних забігів на 21 км
Після одного з тренувальних забігів на 21 км

Київський півмарафон 2013

Воістину, це була найочікуваніша подія в поточному році. Абсолютно усе свідчило про те, що півмарафон буде грандіозним випробуванням, підсумком 16 тижнів тренувань і найважчими годинами спорту в моєму житті. Я трохи нервував перед стартом, що виливалося у косі посмішки на жарти знайомих. Я до останнього не йшов перевдягатися. Мовляв, щоб не змерзнути. Оговтався вже у натовпі з 746 таких же учасників, абсолютно готовий починати і у піднесеному настрої. Виходячи з аналізу тренувань я поставив собі за мету вибігти з 1 години і 40 хвилин. Це, звісно ж, було б вершиною моїх тренувань і передбачало сталий темп на дистанції порядка 4,7 хв\км. В такому темпі я бігав, але не такі відстані тому покладався на можливість бігти за пейсмейкерами, котрих було по 2 на 4 часові проміжки — 1:30, 1:40, 1:50 та 2 год.

  • 5 км

Стартував десь із середини потоку і десь до 2 кілометра вдалося обійти тих, хто не планував бігти в запланованому мною темпі. Біглося надзвичайно легко. За цей час пейсмейкери набрали обертів і вийшли на потрібні показники а я обійшов 1:40 та 1:30, так до кінця й не розуміючи “а що власне сталося і чому”. Та зафіксований Таймексом час на відмітці 5 км все розставив на свої місця: 21 хв і 7 секунд, а це по 4,2 хв\км. Вже заради цього результату можна було брати участь. Я радів, але й закралися сумніви. Яку взагалі відстань я спроможний пройти в такому темпі? На 5 км я не планував ні пити ні їсти тож зосередився на дорозі.

  • 10 км

На 7 км я наздогнав Павла Богаччі, свого знайомого мудроїда. Ми перекинулися кількома слова і я, щоб не втрачати темп, продовжив рухатися за пейсмейкером 1:30, який саме наздогнав нас. Зізнаюся, що деякі ділянки дороги не пам’ятаю. Думав про харчування на дистанції, про наступні 5 км, про вітер, який мене жде на мостах та ще купу всього. Оговтався ближче до чергової відмітки. Годинник показував 42:31 хв, що всього на 24 секунди повільніше попередніх 5 км. Не став пити та їсти, що в результаті було другим кроком на стежці помилок. Перший — не варто було так швидко бігти. Місцями вітер був дуже сильним. За всю дистанцію я відчував пориви десь 5 разів.

  • 15 км

Ще одна ділянка, яка пройшла в роздумах і зважуваннях своїх сил. Хвилин 10 боліло щось в області живота, переміщуючи зліва направо і згори вниз. Не пам’ятаю нічого подібного на тренуваннях, навіть коли бігав інтервалки по 3,5 хв\км. На Броварському проспекті біль пройшов і я в очікуванні вбіг на чергову відмітку. Годинник показав 01:05:00. А це означало що й третю п’ятірку я зберіг темп на рівні. Попереду був затяжний підйом на міст Метро і я вирішив випити води та щось перекусити. На жаль, не побачив ні в кого з волонтерів бананів, довелося обмежитися стаканом води. До того моменту я не тренувався пити на ходу тому прийняв рішення зупинитися-випити-побігти далі. Проблеми почалися на середині мосту Метро. Швидкість почала плавно зменшуватися і ноги відмовлялися повертатися до попереднього темпу. Упродовж наступних 5 км у мене складалося враження, що я у сні. Ноги несуть із стабільними 5,8 хв\км але зі всіх спроб додати швидкості вдалими стали лише 2, та й то короткотривало. Тож я змирився із ситуацією і продовжував рух, поки мене обганяли. На 17 км я зрозумів, що єдина мета яка зараз стоїть переді мною — втамувати голод, що прокинувся за лічені секунди і з великою швидкістю поглинав мене. Не пам’ятаю щоб хотів коли-небудь так їсти. На 18 км поруч пробіг Павло Богаччі, який порекомендував збавити і перепочити до 19 км, а тоді продовжити набирати темп. Десь в цей же час Андрій Оністрат наздогнав мене, що взагалі викликало гордість — до фінішу всього 3 км! На виході з тунелю почулися перші оплески і підбадьорення під які я й подолав останній підйом. Далі стало набагато легше і по відчуттях я навіть додав на фінішній прямій. Правда, після отримання медальки довелося обіпертися на друга, бо ноги відмовлялися тримати. Я довго пив воду, їв банани та горіхи з сухофруктами. Потім купив ще бананів та сухофруктів. Потім їли пасту та пили какао. Багато пасти і какао.

На фініші
На фініші
  • Результат 

Протокол розповідає, що я прибіг 141-им у загальному заліку і 128-им серед чоловіків з результатом 1:39:05. Надзвичайно ним задоволений. І надзвичайно незадоволений перформенсами, які викидав організм на дистранції. В першу чергу, вони мене лякали.

Після 1 кг бананів-сухофруктів-горіхів
Після 1 кг бананів-сухофруктів-горіхів
Перша відзнака за фініш
Перша відзнака за фініш

Далі влаштую собі кілька днів відновлення, виберу програму і почну готуватися до марафону. Можливо, моїм стартом на 42, 195 км стане Харківський міжнародний марафон, що відбудеться 12 квітня 2014 року.

Спасибі усім хто підтримував мої починання!

2 коментаря для “Півмарафон: від першої пробіжки до фінішу на змаганнях”

  1. гарна стаття) у мене є запитання: а коли тренувальні забіги робив, були такі приколи з самопочуттям? я також бігала півмарафон, правда готувалася лиш місяць і тренувальний найбільший був на 15 км. + Та сама помилка – не пила достатньо і почала забіг голодна – почувалася приблизно, як ти описав, тільки гірше) намагаюся зрозуміти, що саме з моїх проколів це спричинило. була впевнена – що їжа і підготовка, але тепер читаю твою статтю і маю сумніви) як думаєш, це пов,язано саме з голодом чи можливо також збудження перед вирішальним забігом?)

Залишити відповідь