Конспект книги «Запитай маму» Роба Фітцпатріка

Вчора готував матеріали для інтерв’ю з користувачами і знайшов конспект книжки «Запитай маму» («The Mom Test») Роба Фітцпатріка, яку читав рік тому. Вважаю, що це друга по важливості книжка для галузі після «Бережливого стартапа».

1. Тест для мами

— Розмова з «раннім користувачем» має дати відомості про його життя та погляди на світ, цілі, обмеження, турботи.

— Говори про життя, не про ідею, тоді питання стануть кращими.
Питай про конкретні речі у минулому, а не думки про майбутнє (прогнози = брехня).

— Чому це хвилює вас? (Треба зрозуміти цілі користувача.)

— Які наслідки у цієї ситуації? (Дозволяє зрозуміти критичність проблеми та цінність її вирішення, чи готова людина витрачати гроші.)

— Розкажіть що сталося минулого разу (а ще краще — покажіть). (Було б чудово поспостерігати за користувачем у полі: скільки часу пішло, які інструменти використали, з ким говорили, як впишеться твій продукт у щоденний розклад, з якими сервісами треба інтегруватися.)

— Як вирішуєте проблему зараз? Що ще ви пробували зробити? Чим користуєтеся зараз? Скільки платите за це? Що подобається в рішеннях, а що ні? (Окрім інформації отримаєш ціновий орієнтир і підказку про цінність.)

— Якщо клієнт не шукав продукт для вирішення проблеми сам, то твій продукт йому теж не потрібен.

— Ти не можеш виміряти ціну продукту, але попроси передоплату чи передзамовлення. Дадуть, отже, не переоцінюють наявність проблеми.

— Хто буде фінансувати покупку? (Важливо для B2B-сегменту.)

— З ким ще на вашу думку мені варто поговорити?

— Чи є інші питання, які я мав би поставити? (Сумнівне питання, як на мене, але Роб пропонує поставити його — Ігор.)

2. Як уберегти себе від інформації, яка вводить в оману

— Інформація, яка вводить в оману: компліменти, розмови про майбутнє та інші гіпотетичні балачки, ідеї розвитку.

— Ухиляйся від компліментів і не розказуй про ідею. Збирати факти і зобов’язання.

— Коли озвучують ідею (функціональності), питай: «А що вам це дасть?», «Як ви обходитеся без неї?».

— Аналізуй емоційні сигнали (людина злиться, радіє, соромиться): «Розкажіть детальніше», «Чому це так погано?», «Чому це так радує вас?».

— Менше говори, більше слухай.

3. Як ставити важливі питання

— Питання важливе, якщо відповідь на нього може змінити твій бізнес чи довести його беззмістовність.

— Навчися любити погані новини. Якщо в голосі клієнта апатія, то це зекономить тобі час і гроші на розробку продукту, який не потрібен людям.

— Спочатку дізнайся загальну картину, потім рухайся від загального до конкретного і не занурюйся в деталі без сигналу.

— Якщо знаєш, що проблема є, питай: «З якими важливими проблемами ви стикаєтеся в маркетингу?». Якщо не впевнений у проблемі: «Які важливі проблеми стоять перед вашим бізнесом зараз?».

— Питання з категорії «Наскільки важлива для вас ця проблема»: наскільки серйозно ви ставитеся до цього проекту, ви заробляєте на ньому гроші, ви пробували зароблять більше, скільки часу тратите на це щотижня, що робили аби покращити ситуацію.

— Ринковий ризик (проблема існує?) та продуктовий ризик (продукт буде вирішувати проблему?).

— Плануй наперед: які три важливі відповіді хочеш отримати від клієнтів. Це спростить проходження «Тесту для мами». Якщо категорій клієнтів кілька, то групи трьох питань теж різні.

4. Зустрічі

— Неформальні зустрічі найкращі для знайомства з проблемами клієнтів. Наприклад, можеш піти на галузеву конференцію і поговорити з десятком людей не призначаючи зустріч.

— 10-15 хвилин вистачить для перших розмов про проблеми. Щоб показати продукт треба від 30 хвилин.

5. Зобов’язання

— Зустріч може бути успішною чи провальною, немає нормальних зустрічей. Успішна зустріч має закінчитися зобов’язанням від клієнта (час, репутація, гроші).

— Зобов’язання часу: домовилися про наступну зустріч, дадуть відповідь по макетах до певної дати, тестують продукт на практиці.

— Зобов’язання репутації: познайомить з колегою чи босом, публічна рекомендація (відгук на сайті).

— Фінансові зобов’язання: протокол про наміри, передзамовлення.

— Чим більше ресурсів клієнт згоден вкласти — тим більша довіра до його слів.

— Тебе можуть запитати про наступні кроки — пропрацюй відповіді наперед.

— Бажання тестувати від B2B-сегменту — це хороший знак (готові витратити час співробітників), для B2C — нічого не значить.

— Клієнт не хоче брати на себе зобов’язання — чудово, він не твій або проблеми нема. Йди далі.

— Шукай «божевільних клієнтів», реагуючих емоційно і готових пробувати рішення з гівна та палок. Вони уже зіткнулися з проблемою, вона у них є, уже пробували робити рішення власними силами. Такі клієнти будуть євангелістами.

6. Як шукати співбесідників

— Найпростіший спосіб перейти від «холодних» контактів до «теплих» — попросити рекомендації у «холодних».

— Потрібен привід, щоб попросити «холодного» контакта про розмову: я пишу матеріал про це, мій бос шукає нові варіанти інвестицій.

— Організуй тематичний захід для клієнтів — отримаєш довіру і швидкий доступ до інформації.

— Запусти навчальний модуль (конференцію, семінар, блог, консультацію) — допрацюєш ідею й отримаєш контакти клієнтів.

— Теорія шести рукостискань працює.

— Галузеві консультанти — джерело «теплих» контактів.

— Формат розмови «Бачення / Формування / Слабкості / Значущість /  Прохання» покаже, що ти знаєш що тобі потрібно, допомога буде цінною і ти не забереш час дарма:
а) Я підприємець, який хоче вирішити проблему галузі, поговорити на тему. Ні слова про ідею.
б) Хочу поговорити з вами про проблему. Не буду нічого продавати, бо у мене нічого й нема.
в) Розкажу про питання, на які шукаю відповіді.
г) Поважаю вас, бо ви експерт і мені дуже потрібна допомога такого рівня.
д) Допоможіть, будь ласка.

— Живі зустрічі — найкращий формат. Розмови по Скайпу мають бути більш формальними, щоб не виникло враження трати часу впусту.

— Продовжуй зустрічатися з людьми поки чуєш нову інформацію. Якщо 5 людей говорять одне і те ж — супер, ти сфокусувався на сегменті. Якщо 10 людей говорять різне — сегментуй їх.

7. Як знайти своїх клієнтів

— Якщо компаній у галузі багато і вони різнопланові, треба поговорити з галузевим експертом — отримати велику порцію інформації для вибору вектора.

— До широкого сегмента постав питання: хто з цих людей хоче аби я реалізував ідею, всі з групи хочуть купити й використовувати продукт, чому вони хочуть аби продукт з’явився, мотив є у всіх, які додаткові мотиви, які інші групи мають такі ж мотиви. Це допоможе поділити клієнтську базу.

— Критерії для вибору людей: доступність (легко встановити контакт), прибутковість (хто може принести максимум доходу), результативність (хто допоможе розвивати бізнес).

— Правильні сегменти клієнтів формуються за принципом «ХТО — ДЕ». Якщо не знаєш де шукати клієнтів, продовжуй ділити сегмент на підгрупи.

8. Як примусити все це працювати

— Не будь «вузьким місцем» у спілкуванні з клієнтами. Хай інші члени команди (засновники) теж спілкуються. Хай всі фіксують результати зустрічей, щоб разом обговорити.

— Підготовка: список з трьох важливих питань, які проясніть тобі картину. Також до зустрічі сядь і напиши відповідь на питання: «як тобі здається, що хвилює майбутнього співбесідника і чого він хоче?»

— Два питання на підготовчому етапі для пошуку неявних ризиків: «Якщо бізнес зазнає краху, що послугує причиною?» та «Що потрібно, аби бізнес виявився успішним?»

— Після бесіди перейди до аналізу і переформулюй три важливі питання та уточни ідею, якщо потрібно.

— Конспектуй. Цитати потім використаєш для маркетингових повідомлень (словами самих клієнтів). Записуй емоції.

— Можна записати розмову на диктофон, але попередь співбесідника.

Оновлений список сервісів, які я використовую для проектів

За рік після виходу колонки на AIN (http://bit.ly/2hivTmG) спробував сотню нових сервісів. Тримайте оновлений список. Лише те, що використовую і рекомендую. З цінами, причинами та прикладами. Впевнений, для 90% веб-проектів, які ви придумаєте, MVP можна зробити перелопативши це.
Домени, хостинг, SSL
 1. Користуюся Name (http://bit.ly/2zwBrCo) для реєстрації доменів. Завжди є промокоди, щоб на перший рік отримати знижку 10-50% (гугліть). Вибрав 3 роки тому, бо Name єдина мала 2FA.
 
2. У 2016 переїхав на дроплет від Digital Ocean (http://bit.ly/2zv8u9B) за $12, з щотижневими бекапами. Хостить 10 проектів: 3 великі (які приносять гроші) та маленькі для експериментів. Вам знадобиться людина, яка налаштує сервер. Але надійність варта витрат.
 
3. На DO можна безкоштовно прикрутити SSL-сертифікат від Let’s Encrypt (http://bit.ly/2m8RNhf). Без HTTPS деякі користувачі навіть не хочуть залишати імейли для розсилки.
 
Системи управління контентом і конструктори сайтів
 4. Для посадкових сторінок під свіжі ідеї використовую конструктор Carrd (http://bit.ly/2hXCgwg). За $19 на рік — 10 сайтиків на власних доменах з SSL-сертифікатами та кльовий візуальний редактор.
 
5. На сайтах роблю прості демонстрації (ембедами або через сторонні сервіси), бо вважаю що «текстові лендінги для збору імейлів» не ефективні. Інструменти для демонстрацій — Webflow (http://bit.ly/2hvPOSX) та Readymag (http://bit.ly/2zF0we9). Обидва потребують затрат часу на освоєння — 1-2 тижні.
 
6. Для повноцінних маркетингових сайтів використовую безкоштовну CMS WordPress (http://bit.ly/2yWg9kp) зі стандартними темами та фріміум плагін Elementor (http://bit.ly/2hweZV4). Ліцензію на плагін купив лише для одного сайту — $49/рік, для інших двох використовую безкоштовний варіант.
 
7. Нарешті освоїв Bubble (http://bit.ly/2zBJgZM) — сервіс візуального програмування. Найпотужніший інструмент. Витратив 3 тижні на вивчення — складав простенький SaaS-сервіс: створення акаунтів, розмежування доступу, оплати.
 
8. Зробив кілька ботів з майндмепів на Storitellingbot (http://bit.ly/2jrkEwk). Склав одну карту — запустив два боти, в Telegram та Messenger. Легко запустити, можна передавати й отримувати дані по API. Документації від розробників поки немає, але можу поділитися своєю.
 
Розсилки
 9. Продовжую користуватися Mailchimp (http://bit.ly/2jsFcop) за $15/місяць для сегментованих розсилок — апдейти на невеликі групи користувачів.
 
10. Використовую Sendgrid (http://bit.ly/2yDHhAD) для трігерних імейлів безкоштовно. Є плагін для WordPress, легко додати у Bubble та Zapier.
 
11. Завів акаунт в Sendpulse (http://bit.ly/2jrugHE), бо мають програму підтримки дрібних проектів — дають кілька тисяч доларів на розсилки протягом року.
 
12. Хочу змінити Mailchimp на Convertkit (http://bit.ly/2zYFoCP) через потужне воркфлоу автоматизації, але поки дорого — від $29/місяць. Спробував 30-денний тріал на одному з проектів.
 
Проектний менеджмент
 13. Чотири роки веду проекти у безкоштовному Trello (http://bit.ly/2jsLWCJ). Зверніть увагу на «Повторювані картки» — функціональність, яка повертає на дошки картки у певний час. Наприклад, щотижня дивлюся метрики по ключових проектах, щомісяця дивлюся дорожні карти та пишу персональні розсилки користувачам.
 
14. Продовжую трекати час у Rescuetime (http://bit.ly/2jqLR2g).
 
15. Для створення реєстраційних форм, опитувань, заміру NPS використовую безкоштовний Typeform (http://bit.ly/2hDhkxD).
 
16. Замість CRM та контент-календаря використовую Airtable (http://bit.ly/2hQlRfX).
 
17. $20/місяць сплачую за сервіс автоматизації Zapier (http://bit.ly/2z3cWiV). Він з’єднує між собою 750 сервісів, для передавання / оновлення інформації та інших трігерів. Наприклад, я збираю інформацію через форму на Typeform та закидаю її у Airtable та WordPress одним рецептом.
 
18. Використовую Serpstat (http://bit.ly/2yh9BeA), щоб аналізувати конкурентів та шукати джерела трафіку.
 
19. Залишив чат-сервіс Chatra (http://bit.ly/2hsfv2X) лише на важливих сторінках — з цінами, платіжними формами.
 
20. Почав збирати у Notion (http://bit.ly/2zhAzRk) інформацію по проектах. Сервіс підтримує ембеди, тому на одній сторінці можна підвантажити метрики з Google Spreadsheet, картки з Trello та Airtable.
 
Платіжні шлюзи
 21. Для прийому коштів від закордонних користувачів використовую Paddle (http://bit.ly/2zfa9zI). Мають форми, для ембеду на сайт, аналітику, підиску, доставку контенту на імейл. Єдиний закордонний сервіс із легальним виводом грошей в Україну.
 
22. Гроші українських клієнтів приймаю через Fondy (http://bit.ly/2y8Bkhn). Інвойси, платіжні сторінки, ембеди, аналітика.
 
Це список сервісів, якими користуюся постійно. Якщо потрібна рекомендація з інших категорій, напишіть в коментарях яку проблему хочете вирішити. Допоможу.
 
Після виходу колонки запросили прочитати лекції, тому підготував 220 слайдів та відвідав Одесу, Тернопіль, Харків, Дніпро, Могилянку, два рази Львів. На сторінці http://bit.ly/2yCO6lK анонс. Якщо маєте доступ до локальної спільноти (коворкінг, креативний простір) у своєму місті, то напишіть мені — домовимося про семінар.

Як я сплачую за інтернет-сервіси

TL;DR Заведіть собі віртуальну карту і платіть за сервіси з неї, щоб не витрачати гроші на те, чим не користуєтеся.

Вчора друг написав, що VPN, який він взяв спробувати на місяць безкоштовно, списав з рахунку 50 баксів за наступні 6 місяців користування. До сервісу не прикопаєшся. По-перше, компанія просить дані карти при реєстрації і саме зе це дає місяць, а не свої стандарті 14 днів. По-друге, на сторінці реєстрації і у Правилах чітко вказано скільки коштує сервіс і як пройде оплата. Тобто, підстав вимагати гроші назад немає. Можна тільки скасувати підписку.

Років зо два тому у мене була схожа ситуація з хостингом, тому я вирішив знайти варіант отримувати попередження про те, що з мене хочуть зняти гроші. У деяких сервісів повідомлення надходять наперед, за два-три дні, автоматично. У дяких в акаунтах користувачів можна поставити галочку про надсилання повідомлень, вона зазвичай неактивна. У більшості немає нічого, тому довелося шукати інших варіант.

Далі я пішов з питаннями до банків, у яких маю рахунки. Перший сказав, що нічого не можуть зробити, бо й інтернет-банкінг у них на рівні «перевірте скільки у вас грошей». А от у Приваті розказали, що у них є «віртуальні карти» [1]. І це геніальна штука, яка вирішує проблему. Я завів собі дві в доларах виключно для сплати за веб-сервіси.

Якщо мені потрібен сервіс на постійній основі (не менше 6 місяців) і ціна невелика (до $25), то додаю першу віртуальну карту, на якій $100. Звідти щомісяця списуються кошти.

Якщо мені потрібен сервіс на 1-2 місяці, чи він дорогий (більше $25), то додаю другу віртуальну карту, на якій $1. Далі йду в П24 і закидаю на карту суму, необхідну для оплати 1 місяця. Гроші списуються, на карті знову залишається $1. А наступного разу, коли якийсь із сервісів захоче зняти гроші, я отримаю від нього повідомлення, що коштів недостатньо і мені треба поповнити рахунок. Якщо сервіс мені вже не потрібен, то я просто відміню підписку.

Заведіть собі віртуальну карту і платіть за сервіси з неї, щоб не витрачати гроші на те, чим не користуєтеся.

[1] Щоб замовити віртуальну карту зайдіть у П24 —> Усі послуги —> Налаштування —> Замовити карту.