Приватне

Лог продуктивності у RescueTime

Місяць тому зареєструвався у RescueTime і поставив софт: окремою програмою на комп’ютер, плагіном у браузер та апкою на смартфон. Щопонеділка RT надсилає статистику за минулий тиждень

Так я дізнався, що:

провів 73 години за переглядом електронних екранів;
13 годин — у пошті;
5 годин — у Твітері;
3 години на Продакт Ханті;
щодня менше 2 годин витрачаю на «відволікаюче».

Спробуйте (рефералка): https://www.rescuetime.com/ref/1186777.

Про участь засновника бізнесу в підтримці клієнтів: веб і офлайн

Різниці у підходах

Веб

На семінарах сесії GrowthUP Denis Dovgopoliy постійно приводить у приклад мій кейс. 2 роки тому я зареєструвався у конструкторі мобільних аплікух і складав корпоративну контактну книжку для наших потреб.

Через годину клацання задзвонив телефон з американським номером на дисплеї. Так, телефонував CEO стартапа, який чемно попросив розказати що я таке створюю і чи може він допомогти. WOW-ефект від дзвінка був: я написав пост у блог, отримав реплаї на твіт і коментарі у фб.

Справа не у тому, що подзвонили з-за океану і запропонували допомогу, а в тому, що я віддав зворотній зв’язок людині, яка розвиває бізнес.

За 2 роки кейсів стало більше. Улюблені: Product Hunt, Fieldbook, Nomad List та ще десяток.

Офлайн

З того часу я пробую робити те саме у закладах харчування, при купівлі товарів (згадайте пост про блокноти — http://on.fb.me/1NmgYyB). Але у офлайні засновники бізнесів рідко шукають контакт з клієнтами. Наприклад, власник Simple. кілька разів обслуговував столик, коли я там буваю у п’ятницю.

Головна проблема українських брендів одягу

Три роки тому в мене був сайд-проджект: шили хіпстерський одяг (світшоти, чіноси, жилетки, майки). Тоді мені здавалося, що головна проблема українських брендів одягу (з точки зору покупця), це мінливість. Здавалося, що всі навколо продають футболки під власним ім’ям. Рідше — світшоти. Більше того, «бренди» рідко відшивали одяг самі. Зазвичай, наносили прінти. Одним словом, одноденки, бо на футболках усе закінчувалося: маржа маленька, продавати не вміють, якість посередня.

Восени я знову зіткнувся з цим ринком й ідентифікував корінь зла для тих, хто довів свою життєздатність. Вони не вміють планувати.

Як тільки починає холоднішати у мене з’являється завдання — купити куртку. Приходжу в найближчий шоу-рум, а там порожньо. Ввечері відкриваю браузер, ходжу по сайтах виробників, а там порожньо. Через тиждень чергове похолодання, але на сайтах і у шоу-румах порожньо. Дзвоню до брендів і чую: «Ой, а ми ще шиємо. Орієнтовна дата відвантаження — 1-30 листопада» (у кожного своя), чи «На наступному тижні відправимо» (і місяць не відправляють). Тож я йду в магазин будь-якого закордонного бренду і купляю куртку. Бо не сидітиму в квартирі з вересня по грудень, в очікуванні.

P.S. З літніми шмотками те саме: майки / шорти відвантажують у серпні.