Лісабон: паттерни

До красивих фасадів, які я й так намагаюся фотографувати і викладати, у Відні додалися ще й вивіски, а у лісабонівській Сесімбрі — плиткові паттерни. Вони тут зустрічаються лише на старих будинках, в центрі міста. Плиткою, здебільшого, прикрашали перші поверхи, та подекуди зустрічаються будівлі з повним облицюванням. І, що найголовніше, жодного повторення малюнку!
Ці фото — результат 3-денного блукання містом.

Оновлення: додав ще жмуток паттернів після відвідування центральної частини Лісабону. Разом вийшло 34 фотографії.

2014-01-30 16.27.09 Continue reading “Лісабон: паттерни”

2 години на Відень

До літака, який мав доправити нас в Лісабон залишалося рівно 4-и години, багаж перездавати не треба, а надворі всього -5 °С, тож не скористатися можливістю погуляти Віднем було б провально. Інформаційні вказівники вивели до 2-поверхового City Train, який за €19 у обидва боки, і 16 хв без зупинок, вивіз прямісінько до центру міста. Біля квиткової каси вдалося захопити буклет з картою, яка у підсумку й визначила маршрут.
Реальні враження, особливо для мене, як людини з першим шенгеном, почалися одразу після виходу зі станції. Місто, щонайменше, прекрасне: вулиці вузькі, цікава архітектура, багато класних вивісок, багато велосипедистів та бігунів. Свою лепту внесли, хіба, російськомовні туристи, котрі у першій же арці бруднили все лайкою.
Далі, невеличкий фотозвіт за ті 2 години чистої прогулянки, столицею Австрії.
Завтра почнеться португальський тиждень, тож я одразу попереджую, що буде багато красивих будинків і якісних вивісок.
Вибране можете дивитися у моєму профілі на Інстаграм instagram.com/opryshok. Continue reading “2 години на Відень”

“Механічний апельсин” Ентоні Берджесса

"Механічний апельсин" Ентоні Берджеса

Я вже розповідав, що намагаюся зменшувати кількість часу, проведеного в інтернеті, та й взагалі за ноутбуком, але абсолютно нічого не робити, у  так званий вільний час, не можу. Тож, до подкастів, вирішив ще й додати художні книги у аудіоформаті. Тепер у папері чи електронному форматі читаю лише новини і бізнес-літературу.
Continue reading ““Механічний апельсин” Ентоні Берджесса”

“Довга прогулянка” Стівена Кінга

"Довга прогуляка" Стівена Кінга

Ця книга мимовільно стала для мене ще одним етапом підготовки до марафону. Не зважаючи на факт, що ні бігу, ні спорту взагалі, там нема, книга про те, як важко займатися циклічними видами спорту. Вона про моральну сторону підготовки — аспект, який для мене зараз найболючіший, бо максимум, що я бігав на тренуваннях, на цей момент, це 2 год 10 хв, а доведеться в межах 4 год. Вона про внутрішню силу, для кожного наступного кроку. Лірично, та це мої відчуття і враження. Continue reading ““Довга прогулянка” Стівена Кінга”

Конспект книги Денні Ебшира “Natural Running”

running

У аннотації до книги Денні Ебшира “Natural Running”, котра вийшла в улюбленому видавництві “Манн, Иванов и Фербер”, написано: “Спорт має приносити задоволення, а не біль і травми від неправильної техніки”. Якщо подивитися на усе, що я виділяв маркером, читаючи її, то це речення слугує чудовим висновком викладеного матеріалу, який Денні напрацьовував протягом часу поки тренує бігунів та займається розвитком своєї компанії Newton Running. А це більше 30 років роботи! Continue reading “Конспект книги Денні Ебшира “Natural Running””

Як я борюся зі своєю залежністю від інтернету

У моєму житті багато інтернету. Дехто вважає, що його надто багато. Наприклад, не можу пригадати жодного, за останні 3 роки, дня без “павутини”. Там робота, хобі, частина друзів та власні проекти, але це не виправдання. Я успішно профукав 2 можливості виправити це, так і не спланувавши походи в Карпати для літа 2012 та 2013 років. Усвідомлюючи сказане вище було вирішено щось змінювати. Думаю, я не один з такою ситуацією, тож ділюся придуманим і реалізованим.
Continue reading “Як я борюся зі своєю залежністю від інтернету”

Підсумки 2013

Місто року: Київ

Досягнення року: 21 км

Проект року: Red Beard

Треш року: щотижневі поїздки у Харків на Інтерсіті+

Спокій року: 2 тижні серпня у Печеніжині

Концерт року: Океан Ельзи на Євромайдані

Хобі року: робота

Фетиш року: фешн

Книга року: “Железный человек есть в каждом. От кресла бизнес-класса до Ironman”

Фільм року: Black Swan

Серіал року: House Of Cards

Пісня року: James Blake – Life Round Here

Гасло року: хочу в цей проект

Напій року: “Знаменитий дитячий молочний коктейль” з львівського Меделіну

Інет-сервіс року: Instagram

Гаджет року: Timex IronMan Triathlon

Стиль року: casual

Цифра року: 25

Фестиваль року: Флюгери Львова

Фото року: http://instagram.com/p/fsLAQtzPNs/

Сніданок року: вівсянка

Фрукт року: банан

Тусовка року: Kyiv Half Marathon

Прогулянка року: Трухановим островом на велосипедах

Настрій року: піду побігаю

Гра року: мафія

Спорт року: біг

Коворкінговий бум

Повідомлень, що “в місті відкривається коворкінг, прийди і займи місце!” останнім часом все більше і більше. Причому, це стосується не тільки Києва. Натрапляю на повідомлення зі Львова, Харкова, Маріуполя, Одеси і т.д. Не інакше, як коворкінговий бум.

coworking

Прикарпатські колектори

Мої печеніжинські односельчани, котрі заборгували банку гроші, стали “піддослідними”, на яких випробували один з підходів прикарпатські колектори. Кажуть, що таких оголошень з’явилося кілька — одразу на групу боржників. Всі оголошення жартівливого характеру.

Згадалася історія про банк Тінькова, та їхню роботу в соціальній мережі Однокласники: друзям боржника розсилали повідомлення, що він не виходить на зв’язок.

Подкаст «Модель для зборки»

orig

Я обов’язково зберуся з силами і налінкую в блог всі подкасти, які я слухав\слухаю і рекомендую, а поки зупинюся на нещодавному відкритті.

До фантастики я почав не рівно дихати ще в 5 класі. З того часу і по 11 включно Печеніжинська масова бібліотека була перелопачена і перечитана. Для мене це найкраще чтиво, щоб розважитися. І коли у фокус потрапила літературно-музична радіопередача “Модель для сборки”, на мене нахлинуло. Вікіпедія розповідає, що МДС почала виходити у 1995 році на радіо “Станция”, щочетверга опівночі. Натрапив я на неї випадково, блукаючи ПОДФМом. Не знаю, збереглися більш ранні випуски чи ні (але буду шукати), та по лінку http://m-d-s.podfm.ru доступно 273 випуски з абсолютно різними за довжиною та змістом начитками. Continue reading “Подкаст «Модель для зборки»”

Півмарафон: від першої пробіжки до фінішу на змаганнях

Замість передмов

Почну, мабуть, з того, як я прийшов у біг — один з видів спорту на витривалість. Якщо говорити про фізичні вправи в цілому, то на постійній основі (від 3 разів на тиждень) вони присутні у моєму житті останні 9 років. Здебільшого, це воркаути на спортмайданчиках, розбавлені відвідуванням спортзалу в холодні пори року. Біг був, але використовувався не як основна активність, а як розминка (5-10 хв) перед підходами до знарядь. Час від часу я змінював програми, щоб не звикати до одотипних занять. Займався з єдиною метою — тримати себе у задовільній фізичній формі. Та в один із вечорів на спортмайданчику я зрозумів, що цього замало і почав думати над зміною фокусу. Десь на той же період (початок червня 2013) припало лікування алергії, що передбачало перегляд раціону харчування і протиалергічну дієту тривалістю 1 місяць. Через два місяці все налагодилося, я схуднув на 8 кг, адаптувався під нові харчові звички і знову повернувся до питання зміни спортивного фокусу. Хотілося результатів, а не лише доброго самопочуття. Десь у той же час стрічки соціальних мереж почали майоріти репостами із Runkeeper, Strava та інших спортивних сервісів. Люди намотували кола, відпрацьовували інтервальні тренування, писали про свої плани виступів на змаганнях. Тобто, хворіли бігом. І я вирішив, що це і є одним з тих проявів мейнстріму, який справді впливає на чиїсь життя. І вплине на моє. Continue reading “Півмарафон: від першої пробіжки до фінішу на змаганнях”

Про корпоративні контакти

Одна знайома показала мені фото дошки оголошень з її офісу, на якій було пришпилено А4 з номерами телефонів усіх, хто працює в компанії та кількох підрядників. Зрозуміло, що це абсолютно не зручно. І рішення є: примусити себе сісти і внести усіх до телефонної книжки. Та, по-перше, це довго. По-друге, у неї два телефони (на різних ОС). По-третє, спробуй потім згадай, кого як записала. Continue reading “Про корпоративні контакти”

7 років Києва

a33cdaca13f511e3881122000a9f12f2_7

28 серпня 2006 року я переїхав до Києва, щоб здобувати інженерну професію. Відверто скажу, був не у захваті від столиці з її скаженим темпом життя. Рахував дні, коли нарешті поїду в Печеніжин і розслаблюся. Місто тримало мене у напрузі близько 2 років. А потім все змінилося. Мені відкрилися можливості, безліч напрямків для розвитку. Пройшло сім років, а ще не все спробував. Надзичайно радий, адже все склалося саме так. Відчуваю, що потрібен цьому містові, як і воно мені.

IFTTT

Вчора один із моїх улюблених сервісів ifttt.com (у мене там зараз 46 працюючих рецептів) анонсував ще один свій крок до об’єднання фізичного та віртуального. З’явився трігер SmartThings, а це означає, що при наявності у вас “розумного” замка на дверях чи детекторів руху, ними можна керувати на відстані. І не тільки керувати, а й отримувати інформацію.

Однією з вражаючих особливостей ifttt є те, що кожен може сам придумати яким чином з’єднати технології. Наприклад, поява SmartThings дозволяє:

  • відкрити вхідні двері, якщо ви чекінитеся вдома з певним хештегом;
  • надсилати вам смс, якщо в квартирі виявлено рух при вашій відсутності;
  • телефонувати вам, якщо ваша дитина відкрила бар і збирається спробувати напої;
  • вмикати світло, при наявності руху.

Звісно, у кожному з питань стоїть ще одне приховане – питання безпеки. Та це відкриває можливості. Котрі, у свою чергу, сприяють розвиткові сервісу.

Як селяни затримали п’яного міліціонера. Відео

На ваших екранах новини з Прикарпаття, де нетверезий працівник міліції скоїв ДТП, напівроздягнений втік у невідомому напрямку, потім повернувся на місце аварії і прикидаючись “безробітним, що підробляє на будові”, намагався розвідати ситуацію. Та селяни, котрим він завдав збитку, впізнали кривдника і ЗМУСИЛИ працівників ДАІ провести тест на алкогольне сп’яніння.

Воістину, захоплива історія, вдалий фінал якої став можливим завдяки сміливій жінці, котра самотужки наздогнала п’яного міліціонера і повернула його на місце ДТП. Епічні коментарі старшого державтоінспектора Василя Боєчка на камеру, де він відхрещується від свого звання, імені та будь-якої причасності до скоєного, заслуговують на окремі аплодисменти. Continue reading “Як селяни затримали п’яного міліціонера. Відео”

Про інтро

8f80d12cd46111e2ae5922000ae90854_7

Останнім часом до мене все частіше звертаються з питаннями 2 типів: 1. Я вмію таке і таке. Знаєш, кому це може бути потрібно? 2. Нам потрібні люди з такими і такими навичками. Знаєш таких?

Я люблю допомагати знайоми і знайомим знайомих, тому ніколи не відмовляю не подумавши, чи маю кандидатів. Та практика показує, що обидві сторони не задумуються про наслідки таких рекомендацій. Особливо в тій частині, де це стосується мене. Continue reading “Про інтро”

Конспект книги Гордона Пірі «Бігай швидко і без травм»

Рекомендую прочитати цю книгу в повному обсязі. Вона цікава і, що найважливіше, автобіографічна. Життєва історія та підсумки тренування людини, котра робила це впродовж 45 років. Гордон Пірі встиг набігати за цей час близько 360 тисяч кілометрів і встановити безліч рекордів.

Тут зібрані усі, на мою думку, найважливіші моменти з книги. Публікую для ознайомлення.

Російськомовну версію конспекту ви можете знайти в блозі «Беги, Лайфхакер, беги».

Continue reading “Конспект книги Гордона Пірі «Бігай швидко і без травм»”

Стояче робоче місце. Підсумок 8 місяців практики

Через кілька днів виповниться 8 місяців з моменту, коли я вирішив спробувати працювати стоячи. Думаю, цього достатньо для підсумків, адже щоб прилашуватися і звикнути вистачило всього 2-3 тижнів, далі нічого не мінялося.

Про причини

Чому я вирішив працювати стоячи. Це перше, що цікавить людей, котрі бачать моє теперішнє робоче місце. Насправді, однозначної відповіді у мене нема. По-перше, сидіти – це жарко: спина і сідниці від контакту з кріслом швидко пітніють – з’являється дискомфорт. По-друге, я турбуюся про власне здоров’я і розумію, що півгодини-годину часу, які я проводжу в спортзалі чи на спортмайданчику, не достатньо для компенсації 8-10 сидячих годин протягом дня. По-третє, я часто працюю вдома і який би не був стілець доводиться постійно слідкувати за своїм положенням, щоб ввечері не боліла спина. І в той час, коли більшість людей проводять години в маршрутівках\метро\пішки до офіса, я – максимум – ходжу по квартирі, готуючи сніданок. По-четверте, я люблю експерименти. А цей здався мені цікавим. Continue reading “Стояче робоче місце. Підсумок 8 місяців практики”

Black Mirror

Крім того, що це чудовий серіял, сам по собі, особливо рекомендую переглянути 1-шу серію 2-го сезону. У ній на простому прикладі розтлумачено, як працює бізнес модель Freemium для стартапів.

Приїхав Raspberry Pi

У п’ятницю, 22 лютого,  кур’єр DHL доставив замовлений мною, 6 лютого, одноплатний комп’ютер (single-board computer) Raspberry Pi model B (http://www.raspberrypi.org).

Забавка обійшлася в $43. З яких $35 за RP та $8 за найповільнішу доставку. Купляв на http://uk.rs-online.com

5 українських брендів одягу для Inspired

Позавчора на сторінках натхненного українського колективного блогу Inspired.com.ua з’явилася моя перша публікація. Перейшов, так би мовити, з дешевих фоточок, зроблених у примірочних, на ниву дослідження :)

Останніх 2 місяці мені цікава тема виробництва одягу, тож, поспілкувався з 5-ма українськими брендами про їхній досвід і зібрав це у невеличкий матеріал. У процесі з’явилося ще кілька цікавих тем. Тож, наступні публікації матимуть більше “закулісної інформації”.

А доти, читайте – http://inspired.com.ua/style/5-clothing-brands

Гогольфест. Король Лір

За підтримки: знайти красивий і недорогий отель в уфе не така уже й буденна справа. Краще витратити час і вибрати найкращий.

У суботу, 29 вересня, мав нагоду побувати на виставі “Король Лір” від театру ДАХ, в рамках Гогольфесту. Це частина проекту “Україна Містична” від Владислава Троїцького, куди входять ще й “Пролог до Макбета” та “Річард 3”.

Чудова музика від гурту ДахаБраха з заводською акустикою, світло, вогонь і танці. Решту додумайте самі.

Мій еталон поезії

Мене іноді відвідують музи і я пишу вірші. Ще роки 2 тому їх було багато, зараз — 2-3 у півроку. Та це мене не переймає, адже я всіма руками за якість. Так от, у мене є «еталон». Ідеальний за емоційним фоном, насиченістю, сюжетною лінією. Якщо коли-небудь я напишу вірш, що подобатиметься мені так само — це й буде вершина, можна заспокоїтися.

Ми помрем не в Парижі
Наталка Білоцерківець

Забуваються лінії, запахи, барви і звуки,
Слабне зір, гасне слух і минається радість проста.
За своєю душею простягнеш обличчя і руки,
Але високо і недосяжно вона відліта.

Залишається тільки вокзал на останнім пероні,
Сіра піна розлуки клубочиться пухне і – от.
Вже вона роз’їдає мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот,
Залишилась любов, але краще б її не було.

В провінційній постелі я плакала доки стомилась,
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна.
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились,
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна,
Затихала, стихала банальна вокзальна весна.

Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю,
В провінційній постелі, що потом кишить і слізьми.
І твого коньяку не подасть тобі жоден, я знаю,
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми.
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми.

Надто гірко ми плакали і ображали природу,
Надто сильно любили коханців соромлячи тим,
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду.
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим.

І на випадок, якщо ви ніколи не чули пісню на ці слова:

Швидше би закінчити школу і поїхати в Італію\Чехію\Іспанію на заробітки

Близько 1,5 року веду невеличкий новинарний сайтик для Печеніжина – pechenizhyn.org.ua. За великим рахунком пишу туди тільки тому, що раз на 2 дні перечитую спеціально сформовану і фідфільтровану підписку обласних і районних інтернет ЗМІ, бо дійсно цікавлюся новинами вдома, де живуть сім’я та друзі. В результаті на pechenizhyn.org.ua з’являється кілька відібраних і відрерайчених новин. Займає це не дуже багато часу. Та й не завжди є про що писати, але мені подобається – такий собі острівець стабільності (тиждень не проходить без публікацій).

Місячна аудиторія хоч і вимірюється тисячами, та це всього 2-4 тисячі уніків, але це ВСІ, хто має інтернет в селі, а також ті, що перебувають за кордоном. Практично кожного разу, як відвідую смт мені хтось дякує за сайт. Continue reading “Швидше би закінчити школу і поїхати в Італію\Чехію\Іспанію на заробітки”

Nexus 7: два дні користування – перші враження

Два дні тому зі Штатів прилетів Nexus 7. Ми з хлопцями одразу записали анпек-відео (яке, до речі, на даний момент зібрало вже більше 800 переглядів) і я поїхав додому встановлювати аплікухи, бавитися з налаштуваннями та шукати плюси і мінуси своєї покупки. По ходу ознайомлення з девайсом завів собі нотатку, куди записував усі дрібні деталі, що довелося помітити в його роботі. Далі, розбив їх по категоріях і публікую тут, що ті, хто думає й собі придбати Nexus 7, мали на що опиратися. Зразу скажу: ніяких характеристик та іншої нудної, хоч і потрібної інфи, тільки правда-матка – тільки хардкор. Мушу сказати, що 7 дюймів – ідеальний для мене формат. Я недавно писав враження від The New iPad. Так от, iPad просто для домашнього користування, а Nexus 7 універсальний. З ним класно в транспорті і класно під ковдрею, перед сном. Continue reading “Nexus 7: два дні користування – перші враження”

Поставте мені задачу

Якщо ви просите мене про щось, не має значення оплачувана робота це, чи просто допомога, то для якісного виконання не полінуйтеся ПОСТАВИТИ МЕНІ ЗАДАЧУ.
Що я вкладаю в цей термін:

  1. Опис проблеми з якою я зіткнуся.
  2. Можливий варіант вирішення, або ключові моменти (інструменти, контакти), якщо не маєте уявлення як це зробити.
  3. Бажаний результат.
Три простих пункти у зрозумілій послідовності, що підвищить шанси і збереже нерви.