Як я борюся зі своєю залежністю від інтернету

У моєму житті багато інтернету. Дехто вважає, що його надто багато. Наприклад, не можу пригадати жодного, за останні 3 роки, дня без “павутини”. Там робота, хобі, частина друзів та власні проекти, але це не виправдання. Я успішно профукав 2 можливості виправити це, так і не спланувавши походи в Карпати для літа 2012 та 2013 років. Усвідомлюючи сказане вище було вирішено щось змінювати. Думаю, я не один з такою ситуацією, тож ділюся придуманим і реалізованим.

1. Біг. Завдяки йому 4 рази на тиждень можна проводити час на одинці з собою. Мої теперішні тренування дозволяють робити це на проміжку від 40 до 120 хвилин із загальним тижневим часом – 4 години. Прекрасний спосіб прокинутися, обдумати щось, спланувати чи просто поспостерігати за навколишнім світом.

2. Сон. Якщо можу дозволити собі, то виділяю на нього 8 годин. Ні – 7 годин. Відрядження інколи псують статистику, але не часто.

3. Ніч без вайфаю. Правило просте: перед тим, як залізти під ковдру – вимкни роутер. Девайсів багато, а джерело одне.

4. Pomodoro. Чудова техніка роботи. Працюю по ній останні 3 місяці. Особливо підходить під стояче робоче місце. Коли я вдома, то в 5-хвилинку йду на балкон, чи готую чай, чи п’ю воду. В офісі у нас є спортивна стінка, тож є чим розважитися.

5. Подкасти. Інколи, замість кількох сторінок з книги перед сном, чи матеріалу з pocket, я вмикаю епізод улюбленого “Модель для сборки” і просто лежу в темноті.

6. #деньдлясебе. Насправді, виходить 1,5 доби, але часто посередині процесу бувають зустрічі. Виходячи з офісу в п’ятничний вечір я вимикаю синхронізацію всіх поштових акаунтів на усіх девайсах. Вмикаю у неділю, десь о 15.00, коли починається мій робочий тиждень. Протягом цього часу пишу в твіттер, чи викладаю фото, але нічого з  робочих питань.

7. Додати сюди ще кілька зустрічей з друзями протягом тижня і все виглядає не так критично.

8. Я таки спланую похід Чорногорою із спуском у свою улюблену долину Гаджина, влітку 2014. Тож, приєднуйтеся.

Leave a Reply