Я вже розповідав, що намагаюся зменшувати кількість часу, проведеного в інтернеті, та й взагалі за ноутбуком, але абсолютно нічого не робити, у так званий вільний час, не можу. Тож, до подкастів, вирішив ще й додати художні книги у аудіоформаті. Тепер у папері чи електронному форматі читаю лише новини і бізнес-літературу.
Кілька прослуханих речей дозволяють зробити висновок, що на сприйняття аудіокниги впливає 4 аспекти:
- якість запису, що зрозуміло за замовчуванням;
- голос того, хто читає. Навіть, на перший погляд приємний голос, через кілька хвилин може почати дратувати. Аудіокниги ж, тривають, в середньому, від 5-и годин;
- інтонація. Особливо відчувається на описових ділянках. Респектую авторам, які спроможні читати діалоги ще й різними голосами.
- фон. Якщо музика підібрана правильна, то насолода зростає трикратно.
“Механічний апельсин” Ентоні Берджесса став другою аудіокнигою після тривалої перерви. Через перераховані вище речі я витрачаю на вибір книжки від 30-и хвилин, але затрати оправдані. Якщо з якістю запису тієї версії “Апельсина”, на яку я натрапив, усе було добре, то голос-інтонація-фон заслуговують максимальної похвали. По-перше, виконавець Едуард Чекмазов виявився багатоголосим, що дозволило легко озвучити близько 10-и різних персонажів. По-друге, його музична підбірка, а головне – її відповідність змісту, вражаюча! Хто дивився “Механічний апельсин” від Кубрика, знає що у головного героя любов до класичних творів. Окремо слід сказати про слова, використані у перекладі. Справа в тому, що книга про “надцятих”, як називає автор тогочасну молодь, а у них свій сленг. Ось кілька прикладів (російською):
- мордер – обличчя;
- сделать толчёк – вдарити;
- пыр-дыр-дыр-дыр – зневажливе висловлювання;
- всунь-вынь – статевий акт;
- сумка, птица – жінка літнього віку;
- кашка (від “старикашка”) – чоловік літнього віку.
І ще багато цікавих інтерпретацій від перекладачів. Зараз, це мій номер 1 серед аудіокниг.