#Kyivcast: погляд на процес із середини

Kyivcast

Ти взагалі про що зібрався писати?

Якщо ви читаєте це, то сенс заперечувати свою причетність до блогосфери автоматично втрачається. Натомість постає інше запитання: в якій формі ви взаємодієте?  Це один з ключових факторів. Він показує вашу позицію. Якщо глобально, то всі учасники життя блогосфери діляться на тих, хто продукує контент (блогери) та тих, хто його споживає і коментує (аудиторія). Традиційно, слово “блогер”  напряму асоціюється з “людиною, яка пише”. Та поява різноманітних  мультимедійних пристроїв призвела до трансформацї традиційних уявлень. Так, спочатку з’явилися “фотоблогери”, далі “аудіоблогери” (подкастери) і на кінець “відеоблогери” (відеокастери). Я багато читав про всіх, окрім останніх. Тож далі мова про них.

Перше знайомство
Зовсім недавно я випадково натрапив на фан-пейдж цікавенного відеокасту “Kyivcast”. Двоє дівчат – автори ідеї – позиціонують його, як відеоблог про Київ: людей, місця та події. Звуть їх Даша Росюк та Аня Юрченко.  Признаюcm, проковтнув увесь матеріал десь за три підходи. На той час було відзнято близько 20 епізодів середньою тривалістю в 7-10 хвилин. Коли епізоди скінчилися з’явилося бажання подивитися на цей креатив в режимі реального часу. Тож, не довго думаючи, я “фейсбукнув” дівчатам щось на кшталт: “Дуже подобається те, що ви робите. З радістю долучуся до вас у будь-який час, будь-яким чином (як варіант – тримачем штативу)”. На що вони пообіцяли подумати. І от, кілька днів тому Аня пише мені повідомлення в якому пропонує прийти на зйомки чергового випуску. На автоматі погоджуюся.
Провтиканий початок
Сталося найгірше, що могло статися у таких випадках. Попри те, що я прийшов завчасно (7 хвилин) до запланованої зустрічі ті, хто гуляв на Прорізній дезорієнтували мене стверджуючи, що я стою біля єдиного пам’ятника на цій вулиці. Тож, тим часом, як я слухав музику і чекав на дівчат тут, вони почали знімати трохи вище з іншого боку вулиці. Лише завдяки випадковості вдалося побачити їх.

Action!

Пістолет вистрілив – перші кадри лягли на флешку, настав час переміститися до ключового в цьому епізоді місця – магазину Sisters. Мене попереджали, що зніматимуть про шопінг, але такого шопінгу я й уявити не міг.  Тут слід сказати про нове обличчя у Kyivcast`і – Настя Бондаренко. Вона, як і я хвилювалася. І її можна зрозуміти – перший епізод, перші враження. Ой, у мене та ж ситуація). Зате Даша, зі своїм річним стажем тримала все під контролем. Дійсно, відеокастові рік. Найактивніші його періоди – літні місяці. На час “Кіндеркасту” (ще один проект дівчат – відеошкола для дітей) зйомки припинилися через витрату всіх сил на дітей. І от ми тут…

Sisters

Швиденько підхоплюю штатив і допомагаю перемістися ближче до основної локації – до входу у “Sisters”. От де починається креатив. Головний урок, який я фіксую після перших кадрів звучить від Даші: “Відкидаємо всі шаблони і мислимо нестандартно”. У результаті виходить кумедне привітання якраз із нестандартним аксесуаром. Після чого спускаємося до низу. І тільки тут  у мене й перехоплює дух. Не знаю як вийде на відео, та підвальне приміщення (це і є “бутік”) дійсно величезне за площею. А плать там!!! Я певно й рахувати до такого числа не вмію)). У думках позначаю, що рекламний слоган не бреше. Вражені ми блукаємо кімнатами у пошуках потрібного ракурсу, розкладаємо штатив і знайомимося із Олексієм (консультант/менеджер залу?). Дівчата вербують його для своїх цілей. Останні маніпуляції з налаштуваннями в результаті чого мені дістається камера і прямий наказ: “Ти другий пілот. Знімай з того ракурсу”. Певно, це через відсутність Ані. Старт запису. Певно вас цікавить якою технікою такі речі знімаються. Тому, просто перерахую арсенал: фотоапарат, додатковий зовнішній мікрофон, відеокамера, штатив. Зручно, компактно, ефективно. А тим часом Олексій розповідає про магазин, його назву, та речі, які тут можна знайти. Завдяки тому, що в моїх руках “другий ракурс” я перетворююся з рядового глядача в учасника проекту. Це надзвичайно інтерактивно! Думаю, дівчатам слід подумати над монетизацією цієї ідеї :).
Спільними зусиллями вибираємо 3 плаття: вечірнє, офісне та “для вуличних прогулянок”. Настя перемірює всі, ділиться враженнями та танцює для нас. В такій милій компанії півтори години минають для мене ніби півтори хвилини. Смішні ситуації, привітний персонал, красиві дівчата і купа креативу автоматично переповнюють усього мене емоціями.

Стомлені, але щасливі =)
Прощатися з глядачами вирішуємо на диванчику тут же, за чашками смачної кави, якою нас пригостив Олексій. Розповідаю на камеру про своє зацікавлення проектом, допиваю каву і переходжу до … примірочної =). Виявляється, в останньому залі є й “хлопчачі” речі (штани та сорочки). Тож на останок ми всі перевдягаємося та робимо кілька фото (для блогу). Далі дякуємо і неохоче покидаємо підземне царство суконь.
Пам’ятаєте “Світські хроніки з Катею Осадчою”? У нас вийшло на рівні!

+100500

Не стомлююся дякувати за цю можливість долучитися до великого!
Даші та Ані наснаги у втіленні всіх теперішніх та майбутніх проектів! Насті – терпіння у здобутті цінного досвіду!
І всім разом – побільше вражень, якими вони так щедро поділилися зі мною!

Ви суперові відеокастери! З радістю побуду другим пілотом, як тільки покличете!

Епізод №25 можна буде побачити на каналі YouTube, у блозі Kyivcast`у та на моєму блозі найближчим часом! А ще іхня фан-пейдж та twitter.

Щасти!

Leave a Reply